За частиною третьою ст. 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності й у фізичних осіб — підприємців, де вони працювали на час призову.

Тобто працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і виплачується середній заробіток.

Особливості праці сезонних працівників регулюються ст. 7 КЗпП та Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.1974 р. № 310-іх «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» (далі — Указ № 310), який згідно з постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 р. № 1545-ХІІ є чинним і дотепер у частині, що не суперечить Конституції і законам України.

За пунктом 1 Указу № 310 сезонними вважають роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не впродовж року, а певний період (сезон), що не перевищує шести місяців.

Конкретний і вичерпний перелік сезонних робіт і сезонних галузей затверджений постановою Кабінету міністрів України від 28.03.1997 р. № 278.

Відповідно до частини другої ст. 23 КЗпП строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

За пунктом 2 частини першої ст. 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є закінчення строку. Укладаючи строковий трудовий договір працівник надає добровільну згоду на його припинення у визначений сторонами трудового договору термін. У такому разі після закінчення строку трудового договору, укладеного з працівником, його чинність може бути припинена.

Обмеження щодо звільнення працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період поширюються на звільнення працівників за ініціативою роботодавця (крім ліквідації підприємства, установи, організації).

З працівниками, зайнятими на сезонних роботах, укладається строковий трудовий договір на термін, що не перевищує тривалості сезонних робіт.

Вас може зацікавити
	Військовозобов’язані та мобілізовані працівники: документообіг кадровика Цей посібник — настільна книжка для всіх без винятку роботодавців. Дотримання гарантій мобілізованих працівників стосується і юридичних, і фізичних осіб — підприємців. Реалії сьогодення є такими, що навіть бездоганного ведення військового обліку на підприємствах недостатньо. Відносини роботодавця з працівниками-військовозобов’язаними мають дуже багато аспектів. Роботодавець має бути гарно поінформований про них, щоб не порушити законні права працівників і водночас працювати без збитків та штрафів. У виданні містяться відповіді на найактуальніші запитання, що виникають у роботодавців, а також наведено зразки документів. Придбати видання