Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Призупинення трудового договору: підстави та порядок оформлення
Новини
13.04.2022
Призупинення трудового договору: підстави та порядок оформлення
 

Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136-IX) введено ряд новел з метою адаптувати трудове законодавство під умови воєнного часу, серед яких, зокрема, призупинення трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2136-IX призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Тобто, працівник звільняється від обов’язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов’язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Тобто, головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи.

У зв’язку з цим слід звернути увагу, що не варто використовувати призупинення трудового договору виключно як спосіб не платити працівникові заробітну плату, оскільки таке призупинення має бути обґрунтованим.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Відтак підсумуємо призупинення:

  • носить тимчасовий характер;
  • підставою є абсолютна неможливість забезпечити працівника роботою;
  • не тягне за собою припинення трудових відносин.

Хто може ініціювати призупинення трудових відносин?

Частиною 2 ст. 13 Закону № 2136-IX встановлено, що про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Тобто, ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник.

Водночас, з метою усунення правової невизначеності, рекомендуємо сторонам повідомляти один одного про призупинення трудового договору письмово або в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій.

Такими засобами електронних комунікацій можуть виступати, зокрема, електронна пошта, системи обміну миттєвими повідомленнями.

Одночасно, існуюча судова практика вказує, щоб відповідні повідомлення набули статусу офіційного документу варто скріплювати їх електронним цифровим підписом (за наявності) та отримати попередню згоду працівника/роботодавця на обмін офіційними документами засобами електронного зв’язку.

В противному випадку, за відсутності попередньої згоди сторін трудових правовідносин на обмін офіційними документами засобами електронного зв’язку, такі документи мають подаватись у паперовій формі з оригінальним підписом автора документу, оскільки направлення заяви засобами електронного зв’язку не дає можливості іншій стороні встановити справжнє волевиявлення заявника.

Таким чином, вважаємо, що направлення електронного листа не звільняє від необхідності вручити паперову копію документа за першої можливості (особиста зустріч з працівником, відновлення поштового зв’язку на відповідній території).

Як оформити призупинення трудових відносин?

Фактично з проаналізованого тексту закону вбачається, що з боку роботодавця достатнім є видання наказу про призупинення трудового договору, який має бути обґрунтований абсолютною неможливістю забезпечити працівника роботою (або неможливістю виконувати працівником роботу), внаслідок військової агресії проти України.

З боку працівника достатньо направлення роботодавцю заяви.

При цьому звертаємо увагу, що можливість видачі роботодавцем такого наказу, з’явилась не раніше 24 березня 2022 року (дата набуття чинності Законом № 2136-IX).

Частиною 3 ст. 13 Закону № 2136-IX встановлено, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Тобто, роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині визначення та фіксації сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б.

Оскільки виплата заробітної плати роботодавцем не буде здійснюватися, то відповідно ЄСВ не сплачується.

Роботодавець повинен фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті із сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які б виплачувалися працівникові, якщо такого призупинення трудового договору не було б.

Відшкодування цих та інших платежів на час призупинення дії трудового також буде покладено на державу, що здійснює військову агресію проти України.

На разі, самим цікавим залишається питання, яким чином буде здійснюватися відповідна компенсація працівникові заробітної плати на час призупинення, оскільки відповідного механізму на даний час законодавство не містить.

Слід звернути увагу, що у Верховній Раді України на момент підготовки цього матеріалу зареєстрований законопроект № 7251 про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин. Вказаний законопроект містить певні зміни в частині призупинення трудового договору.

Змін зазнають перша та друга частини ст. 13 Закону № 2136-IX.

Зокрема, законопроектом пропонується розширити визначення, що слід розуміти під призупиненням дії трудового договору:

«Призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість обом сторонам трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором».

Далі законодавець встановив граничні строки призупинення дії трудового договору:

«Призупинення дії трудового договору здійснюється роботодавцем на строк не довший, ніж період дії воєнного стану».

Визначено механізм призупинення дії трудового договору:

«Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, у якому зазначається:

    • інформація про причини призупинення,
    • строк призупинення трудового договору,
    • кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися,
    • умови відновлення дії трудового договору та інше.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору роботодавець надсилає на погодження військово-цивільній адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території, узгодженими з нею засобами електронного зв’язку.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору набирає чинності з дня його погодження військово-цивільною адміністрацією.

Примірна форма наказу (розпорядження) щодо призупинення дії трудового договору затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин».

Відтак, планується, що призупинення трудового договору має погоджуватись з військово-цивільними адміністраціями. Тому, якщо хто планує призупинення трудового договору з працівником варто задуматись про оформлення вказаного питання вже сьогодні.

Крім того, при оформленні відповідного наказу рекомендуємо вже складати його за формою, як це радить законодавець, тобто вказувати:

  • інформацію про причини призупинення,
  • строк призупинення трудового договору,
  • кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися,
  • умови відновлення дії трудового договору та інше.

Завчасна підготовка необхідних документів (у випадках, коли це можливо) забезпечить належне оформлення змін у трудових відносинах та дозволить уникнути як заходів контролю з боку державних органів, так і суперечок між працівником та роботодавцем.

Вас може зацікавити

Журнал «КАДРОВИК.UA»

Головний кадровий журнал України, який визначає стратегію професійного розвитку працівників кадрової служби. Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад.

Придбати видання

 

Андрій Петришак, Кирило Казак

ЛІГА:ЗАКОН

Переглядів: 1526 Надіслати другу Версія для друку
 
Дивіться також:
Бронювання працівників: як скласти довідку про середню зарплату?
Чи додавати військовий квиток до електронної трудової книжки?
Які військовозобов’язані мають право на відстрочку?
Мінекономіки про округлення при обчисленні середньої заробітної плати
Правила облаштування робочого місця особи з інвалідністю та отримання компенсації
Розрахунок із працівником, який звільняється
На який період запроваджуються норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»?
Чи може ФОП-роботодавець розірвати трудові договори у разі своєї мобілізації?
Хто і де може вручати повістки: що каже новий закон про мобілізацію?
В якому випадку особі з інвалідністю може бути відмовлено у працевлаштуванні?
Особливості надання відпусток без збереження зарплати піл час дії воєнного стану
За яких умов період перебування на обліку в центрі зайнятості зараховується до страхового стажу?
Чи може вчитель працювати дистанційно з-за кордону?
Списки працівників на бронювання, подані до 10 травня, погоджує Генштаб
Трудові vs цивільно-правові договори: що обрати?
Оформлення відносин з тимчасовими працівниками у період дії воєнного стану
Затверджено показники середньої зарплати за І квартал 2024 року
Як оформити дозвіл на працевлаштування іноземців?
Працівник у відпустці або на лікарняному: чи треба інформувати про надходження повістки?
Чи мають переваги працівники передпенсійного віку у разі скорочення штату?
Що слід врахувати роботодавцю при організації робіт у літній період?
Захист трудових прав та встановлення факту перебування в трудових правовідносинах
Трудові зміни 2024: останні новації КЗпП
Мобілізація та військовий облік: що зобов’язані виконувати роботодавці?
Встановлення суміщення суміснику
Що змінилося щось у питаннях військового обліку та мобілізації жінок?
Підписано Закон про регулювання праці домашніх працівників
Кого з керівників і працівників бронюють незалежно від звання, віку та ВОС?
Пенсія за віком: умови дострокового призначення
Закріплення роботодавцем у трудових договорах додаткових умов, які покращують становище працівників
Додаткові гарантії на відпочинок осіб з інвалідністю
Новий порядок оформлення військово-облікових документів
Розширено перелік критеріїв для бронювання працівників ОПК
Скорочення штату: що врахувати роботодавцю?
Який розрахунковий період беруть для обчислення середньої зарплати для виплати декретних?
Право на доплату за суміщення
Військовий облік і вручення повісток за місцем роботи: нові правила
Діють нові штрафи за порушення правил військового обліку
Бронювання працівників: що змінилося з 10 травня?
Зарахування до страхового стажу періодів навчання
У листку непрацездатності не вказано код хвороби: чи виплачувати лікарняні?
Контракт як особливий вид трудового договору
Чи можна звільнити працівника, трудовий договір із яким призупинений?
Президент ветував Закон про звільнення з роботи за колабораціонізм
Чи впливає на зарахування до нормативу робочих місць встановлений особі з інвалідністю неповний робочий час?
Які обмеження тривалості щорічних відпусток у 2024 році?
Продовження відстрочок від мобілізації на один місяць: роз’яснення Мінекономіки
Введення контрактної форми трудового договору замість строкового
Конфлікт інтересів: запобігання та врегулювання
Що потрібно знати про трудовий договір?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com